Хіп!

Хіп! меж. Хвать! Мир. ХРВ. 321. Він підкрався та хіп її за хвіст, та й піймав. Рудч. Ск. II. 10.

ХІП, виг., у знач. присудк. сл., розм.Те саме, що хап 1. Черв'як кива — аж ось! Зі дна Гульк Щука!.. бовть!.. вона Заудку хіп! А удка — сіп!.. З води шубовсть в окріп!.- (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 81); — А він [стражник] за мною, та — хіп! ззаду за кожушанку (Панас Мирний, IV, 1955, 378); От менший брат і дав йому першому буханець, а старець трошки проголодавсь — хіп той буханець (Олекса Стороженко, I, 1957, 34).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації