Лопатися
Зміст
Словник Грінченка
Ло́патися, -паюся, -єшся, гл. Лопаться; трескаться. Нехай він скільки хоче лопається, а по його таки не буде. Кобеляк. у.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Тріснувши, ділитися на шматки; розламуватися, розбиватися. Сипався з гілля дерев іней, льодок на калюжах лопався, тріщав (Семен Скляренко, Хазяїни, 1948, 132); // Те саме, що репатися. Він чує, як.. на смереці лопається кора і як з шипінням тече смерековий сік і капає на землю (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 52); — Тобі видали червону книжечку не для того, щоб ти нею затулявся, щоб працював разом із нами так, щоб шкіра на руках лопалася (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 77); // Звільнятися від верхніх покривів, розриваючи їх унаслідок зростання, визрівання (про бруньки, овочі тощо). На деревах лопаються рожеві гніздечка бруньок (Михайло Стельмах, I, 1962, 291); Назустріч сонцю жирувала молода запліднена земля, .. розпирала тугі пуп'янки яблунь, і вони на очах лопалися від натуги (Петро Колесник, Терен.., 1959, 18);
Ілюстрації
|
|
|
|
