Пупчик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:26, 11 листопада 2021; Oohalias.iff21 (обговорення • внесок)
ПУ́ПЧИК, а, чол.
1. Зменш.-пестл. до пуп. Алебастрова, з очима кольору небесної блакиті лялька, коли їй легенько потиснути пупчика, соромливо пищала (Яків Качура, II, 1958, 384).
2. діал. Пуп'янок. — Поберіться навесні.., будуть уже лілеї виганяти білі стрункі пупчики вгору (Ольга Кобилянська, III, 1956, 268).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970-1980)=
ПУПЧИК - див. пупчик
Ілюстрації
 |
 |
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 390.
