Гимн

Гимн, -ну, м. Гимнъ. Дівчата трохи не голі? стоять перед Кипридою і в лад співають гимн. Шевч. 604.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник 1. Урочиста пісня, прийнята як символ державної або класової єдності. Коли ж над головами заширяв Величний гімн Радянського Союзу, — Із рук дітей у височінь злетіли З веселим плеском білі голуби, Весни і миру вісники крилаті... (Максим Рильський, I, 1956, 423); * У порівняннях. Ні, це не просто гра схвильована уяви, Не спогад давніх дій, луна десятиліть. Це — голос боротьби, безсмертності і слави, Як гімн вітчизни, гордо нам звучить (Микола Бажан, Роки, 1957, 214).

2. Урочиста хвалебна пісня або музичний твір на честь кого-, чого-небудь. Дівчата.. стоять Перед Кіпридою і влад Співають гімн (Тарас Шевченко, II, 1953, 269); Я співаю гімна тобі [Києве], моє велике місто! (Юрій Яновський, I, 1958, 108); Як справжній гімн революції, гімн самовідданої боротьби трудящих мас прозвучав «Вічний революціонер», написаний у 1905 р. великим класиком української музики Лисенком на полум'яні слова Ів. Франка (Мистецтво, 5, 1955, 6); * У порівняннях. Хор кінчав витяжну мелодію, ніби гімн русалкам, гімн весні (Нечуй-Левицький, III, 1956, 316).

3. перен. Захоплена хвала кому-, чому-небудь. Натхненні поетичні гімни сонцеві, вітрові, дощеві проспівані Тичиною в цій книзі [«Сонячні кларнети»] (Поезія і революція, 1956, 18); Художнім гімном їй [інтелігенції] був «Платон Кречет» О. Корнійчука (Шамота, Талант і народ, 1958, 224); «Троянди й виноград» — це задушевний гімн труду і красі людини (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 14).

Гімн — урочистий музичний твір на слова символічно-програмного змісту, який вживається здебільшого як символ держави.

Ілюстрації