Діб
Діб, доби, ж. 1) Время, пора. А молодиця наша саме у цю діб.... постерегла злодія. Кіев. г. Тепер нічна діб, не дорого збиться з шляху. Кіев. г. Вже оця діб береться, мало не північ, а його й досі нема. Кіев. г. На всяку діб. Во всякое время. 2) Возрастъ, лѣта. Сей чоловік у вашу діб. Этотъ человѣкъ вашихъ лѣтъ. Лебедин. у. Коли старий чоловік, буде мені батьком; коли середній, буде мені братом, а коли у мою діб, буде мені милий. Мнж. 51. См. Доба.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДОБА́, и, жін.
1. Проміжок часу, протягом якого Земля робить один оберт навколо своєї осі; день і ніч. — Доба в космосі — поняття відносне, тому що за три земних доби я [космонавт] там прожив 64 космічних доби. Адже за півтори години відбувається зміна дня і ночі (Радянська Україна, 6.IX 1962, 3);
- Одиниця виміру часу, яка дорівнює 24 годинам; тривалість дня і ночі. Мушу працювати годин по 10—12 на добу, а це шкодить (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 280); Цілу добу, двадцять чотири години, вона [перша рота] нестиме караульну службу (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 43).
2. розм. Те саме, що пора. В таку добу під горою, Біля того гаю, Щось чорніє над водою, Щось біле блукав (Тарас Шевченко, I, 1951, 3); Під таку добу погожу Подавать би творчі звіти (Максим Рильський, II, 1960, 24);
- чого. Період, пов'язаний з якою-небудь подією, явищем. Промигнула В душі його щаслива та й болюща Доба любовних зітхань, сліз, надій І розчаровань (Іван Франко, XIII, 1954, 201).
3. Тривалий проміжок часу, який виділяють за яким-небудь характерним явищем, подією; епоха. Вчорашні раби — сьогодні герої доби (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 336); О, жовтнева ніч сувора! Осяваючи Неву, Віщим пострілом «Аврора» Почала добу нову (Микола Упеник, Про Донбас, 1950, 12); Широченні плани доби реформації диктувалися потребами внутрішнього стану країни (Іван Ле, Наливайко, 1957, 26). м
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Діб, доби, ж.
- Время, пора. А молодиця наша саме у цю діб.... постерегла злодія. Кіев. г. Тепер нічна діб, не дорого збиться з шляху. Кіев. г. Вже оця діб береться, мало не північ, а його й досі нема. Кіев. г. На всяку діб. Во всякое время.
- Возрастъ, лѣта. Сей чоловік у вашу діб. Этотъ человѣкъ вашихъ лѣтъ. Лебедин. у. Коли старий чоловік, буде мені батьком; коли середній, буде мені братом, а коли у мою діб, буде мені милий. Мнж. 51. См. Доба.
_Cловник
діб, доби, ж. , діал.
- Час, пора.
- На всяку діб — будь-коли.
- Вік, літа.
- У нашу (вашу і т. ін.) діб — нашого (вашого і т. ін.) віку.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
ДОБА
жен., малорос., белорус., твер., смол., костр. пора, час, время, година. Ночной добой. Он будет в твою добу, в твою пору, лета. От этого: удобный, подобный, надобный и пр.>
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
Доба́ (також день) — проміжок часу, приблизно рівний періоду обертання Землі чи іншої планети Сонячної системи навколо своєї осі. Життя на Землі підкоряється земному добовому циклу.
У переносному значенні слово доба вживається як синонім слів епоха, ера, вік: золота доба, бронзова доба, залізна доба, козацька доба тощо. Сонячна доба — це проміжок часу між двома послідовними кульмінаціями Сонця (істинна сонячна доба), або у вужчому значенні — між послідовними нижніми кульмінаціями середнього сонця (це фіктивна точка, що рівномірно рухається вздовж небесного екватора). Тривалість істинної сонячної доби залежить від широти спостерігача й пори року. У середньому сонячна доба триває 24 години. Відхилення від середнього значення не перевищують 30 с: тривалість істинної сонячної доби у грудні становить 24 год 00 хв 30,4 с, у вересні — 23 год 59 хв 39,5 с.
Зоряна доба (період обертання навколо своєї осі) — проміжок часу між двома послідовними кульмінаціями зорі (найвищим чи найнижчим положенням її над горизонтом, коли вона перетинає меридіан точки спостереження). За зоряну добу Земля робить повний оберт навколо своєї осі. Вона дорівнює 23 год. 56 хв. 4 сек. Існує також поняття тропічна зоряна доба — проміжок часу між двома послідовними кульмінаціями точки весняного рівнодення. Внаслідок прецесії її тривалість приблизно на 3 мс менша за тривалість істинної зоряної доби.
