Навверле
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:13, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Навверле, нар. 1) Наоборотъ. 2) Напрямикъ, не держась дороги (пойти); грубо напрямикъ (сказать). Сказати павверле.