Убіч
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:09, 10 листопада 2021; I.kovalenko (обговорення • внесок)
Убіч, убочу, м. убіч, убочі, ж. 1) Сторона (предмета), бокъ. Гол. Од. 62. 2) Косогоръ. Шейк. Сидить пугач на убочу, на вітер надувся. Нп.
