Паритися
Паритися (на парі, на малому вогні). 1. Бути підданим дії пари, кип'ятку з метою очищення, розм'якшення і т. ін.; // Грітися, вигріватися чим-небудь теплим. Ввечері.. лежить [Іван] на печі вниз черевом — париться (Панас Мирний, II, 1954, 110). 2. тільки 3 ос. Варитися за допомогою пари (див. пара 2 1) в закритій посудипі. Овочі паряться. 3. Піддавати своє тіло дії пари в гарячій лазні. Та й сам Еней, сподар, і паню Підмовив паритися в баню... (Іван Котляревський, I, 1952, 78); В лазні ми з шофером парились самі (Юрій Яновський, II, 1954, 8). 4. розм. Відчувати жару, спеку, знемагати від жари, спеки. Тіло його під сорочкою мокріло, парилось (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 251); // перен. Старанно працювати над тим, що погано вдається, повільно посувається. [Римар:] Ну, друзі, відпочивайте з дороги, а я на хвилинку до будівників. З теплицями паримось (Михайло Стельмах, Зол. метелиця, 1955, 69); Піт виступив на засмалених лицях комсомольців, але бажання довести військкомові, що вони «можуть», змушувало їх паритися з рушницями (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 76). 5. Пас. до парити
Сучасні словники
Словник української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
Паритися, рюся, ришся, гл. Париться. Родився — не хрестився, у лазні не парився, на ввесь світ прославився. Ном.
