Молотник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:50, 9 листопада 2021; Kshuk.iff20 (обговорення • внесок)
Моло́тник, -ка, чол. Той, хто молотить.
Зміст
Сучасні словники
Довгими рядками стояли молотники на току (Нечуй-Левицький, II, 1956, 184); Як котрий [стіжок] треба було змолотити, то кликав [дід] молотників (Василь Стефаник, I, 1949, 113); Ціпи на току враз затихли. Здивовані молотники — жінка і дочка, спершись на ціпильна, дивились, як до них ішов Оксень (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 106). Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
