Шкуряний

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Шкуряни́й, -а́, -е́ = Шкуратяний. Гарапник шкуряний, плетений. ЕЗ. V. 40. То ще тоді діялося, як шкуряні гроші на світі були. Ном. № 6855.

Сучасні словники

1. шкуряний — ШКУРЯНИ́Й, а́, е́, заст. Вигот. із шкури (у 2 знач.). Голений хурман в широкій бурці, в шкуряному картузі взяв з рук моїх чемодан (Коцюб., II, 1955, 244); Підперізувались вони шкуряним поясом (Стор. Словник української мови в 11 томах) Гей, а хто перевезе мене Через море піннобуряне?..( Словник української мови у 20 томах) 2. шкуряний — Шкіряни́й = шкуряни́й шкуряни́й, -на́, -не́ (Правописний словник Голоскевича (1929 р.)) 3. шкуряний — Шкіряний (Словник чужослів Павло Штепа)

Ілюстрації

2.jpg Cartuz.jpg Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання