Наброїти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:11, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Набро́їти, -ро́ю, -їш, гл. Накуралесить, надѣлать глупостей. Тепер же на мене звертає, сама наброївши біди. Котл. Ен. VI. 13.