Дуплинавий

Дуплинавий, дуплинастий, дуплинатий, -а, -е. Дуплистый. О. 1862. XI. 71. Грин. II. 310. Великий дуб, та дуплинатий, порохнею напхатий. Ном. № 6342. Чому дуба не рубати, бо дуб дуплинатий. Чуб. V. 901. Вона й сіла коло вербового кореня дуплинастого. МВ. І. 144.

Сучасні словники

Те саме, що дупластий, дуплястий.З великим дуплом або дуплами. Пахуча березка коло сухого дуплинастого пенька повилась (Марко Вовчок, I, 1955, 100); Крекче дуб дуплинастий, мов дід (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 344); Збоку росла стара широкогілляста та дуплиняста груша (Нечуй-Левицький, I, 1956, 197).

Ілюстрації