Віддихати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Віддихати, -хаю, -єш, сов. в. віддихати, -хаю, -єш и відітхнути, -ну, -неш, гл. 1) Переводить, перевести духъ, стать свободно дышать. Дише, дише, поки віддише. 2) Отдыхать, отдохнуть. Полягайте та віддиште трохи. Рудч. Ск. І. 92. Прийшов у ліс і ліг оддихати. Чуб. І. 5. Сіла одітхнути. Левиц. І. 39.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Далі утер [Пархім] сльози, став віддихати, бо дух йому захвачує (Кв.-Осн., II, 1956, 477); Коли Юра кінчає,.. він теж починає розповідати. Затинаючись, захлинаючись, ледве віддихуючи від хвилювання (Смолич, II, 1958, 51); - Потривайте, ось я оддишу! (Н.-Лев., III, 1956, 129); Відітхнувши, він почав звільна.. розв'язувати пакети (Фр., VII, 1951, 83).


2. рідко. Те саме, що дихати 1. Целя стала коло.. вікна і віддихала холодним, бурею освіженим повітрям (Фр., II, 1950, 322); Важко віддихуючи, опустивши натруджені руки,.. сиділа на лаві ключниця (Скл., Святослав, 1959, 79); Вихилявсь [Мемет] у двері, щоб одітхнути вогким холодком [з моря] (Коцюб., І, 1955, 389).


3. тільки відітхнути, рідко. Зітхнути після нервового напруження. - Тьху! пек тобі! цур!.. - одітхнув він врешті, - як налякало! - І пішов далі (Коцюб., І, 1955, 340); Коли я, нарешті, опинився серед інтернаціональної маси червоноармійців, я ніби глибоко і вільно відітхнув (Ірчан, І, 1958, 310).


4. розм. Те саме, що відпочивати. Прийшла до неї Олена Кубраківська, перетанцювавши, та й сіла біля неї віддихати (Кв.-Осн., II, 1956, 33); Побачила [Муха] Бджолу близенько, "Добридень! - каже їй, - Оддиш хоч трохи, моя ненько. Сідай оттут мерщій" (Гл., Вибр., 1957, 104); - Я мушу спічнути [спочити], відітхнути (Коб., III, 1956, 325); Вже добігши до галявини, Сахно спинилася віддихнути (Смолич, І, 1958, 79).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання