Линва

Линва, -ви, ж. Толстый канатъ. НВолын. у. Порон на линві ходе, а у вас кажуть на мотузі. Литин. у. Ум. Линовка. Шибениця старенькая, линовки новенькі. Шух. І. 199.

Товста і дуже міцна мотузка з волокон або дроту

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЛИ́НВА[1], и, жін. Товста дуже міцна мотузка з волокон або дроту; канат. Робітник від млинка стояв над ямою і торгав линву, що зовсім вільно звисала з валу (Іван Франко, I, 1955, 108); М'язисті плечі й дебелі руки — все тіло [шахтаря] переплетене м'язами, як вузлами сталевої линви (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 10); * У порівняннях. Регіт, гамір, шум.. Язики, як линви, лиця розпашілі, в них прихована гроза (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 176).

Ілюстрації

Див. також

Цитати української літератури з використанням слова линва [2]

"Ну, два!..» Линва раптом ослабла, і я покотився в траву" Дімаров Анатолій Андрійович - На коні й під конем

"Один з них сидiв на стiльцi, точнiше - висiв, бо вiд стiльця линва тягнулася вгору на ролик пiд дахом, а звiдти вниз до лебiдки, прикрiпленої до кузова вантажного моторолера" Циба Михаил - 'Акванавти', або 'Золота жила'

"Ще не розуміючи нічого, Богдан цапнув рукою по воді й ухопився за тверде, мов дерев’яне, змійовисько линви й почав тягти його до себе однією рукою, коли ж натяг, загріб у той бік, звідки вилася линва." Білик Іван Іванович - Меч Арея

"Поволі замахувала вона своїм крилом, і линва, мов червона змія, почала сховзуватися з валу, на котрім була навинута" Франко Іван Якович - Boa cоnstriktor

"Один з них сидів на стільці, точніше — висів, бо від стільця линва тягнулася вгору на ролик під дахом, а звідти вниз до лебідки, прикріпленої до кузова вантажного моторолера" Чабанівський Михайло Іванович - «Акванавти» або «Золота жила»

"Дядько тягне вiльний кiнець линви, i линва, поволi посуваючись по змазаному салом гаку рогульки, пiдносить дядька Пiвня вгору, до самої бортi" Логвин Юрий - Слiди на плинфi

"Коли простирадлова линва уже звисала з балконних перил, Софійка збентежено поглянула на її кінець, що теліпався внизу." Павленко Марина Степанівна - Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських