Лиск

Лиск, -ку, м. Блескъ; лоскъ, глянець.

Сучасні словники

ЛИСК, у, чол. Блиск начищеної, лакованої, змащеної і т. ін. гладкої поверхні. Стара Марта аж сплеснула руками, коли.. вздріла Максима, що докінчував наваксовувати чоботи до сліпучого лиску (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 507); Шапку він ще в дверях зірвав з голови і тепер пригладжував рукою білявий, з шовковим лиском чуб (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 309).<ref> Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 490.

Ілюстрації