Миркотати

Словник Грічненка

Миркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Бормотать. Миркоче собі під ніс.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник

Миркотати = БУРМОТА́ТИ, очу, очеш і БУРМОТІ́ТИ, очу, отиш, недок., перех. Говорити невиразно, неясно; бурчати. — Співав мій Шпак, співав, Аж покіль всіх порозганяв, — Ніхто і слухати не хоче, Тікає геть та ще й бурмоче (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 73); Почав [Грицько] щось сам собі бурмотати, наче спросоння (Панас Мирний, III, 1954, 65); Мажарин.., ніяковіючи, бурмочучи щось під ніс, вручив Катерині книгу (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 581); Лукія часто й глибоко дихала, бурмотіла.. якісь незрозумілі слова й раптом прокидалася (Олесь Донченко, III, 1956, 20).

Ілюстрації

Див. також

Бурмотати

Джерела та література

Вікісловник