Миркотати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грічненка

Миркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Бормотать. Миркоче собі під ніс.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник

Миркотати = бурмотати БУРМОТА́ТИ, очу, очеш і БУРМОТІ́ТИ, очу, отиш, недок., перех. Говорити невиразно, неясно; бурчати. — Співав мій Шпак, співав, Аж покіль всіх порозганяв, — Ніхто і слухати не хоче, Тікає геть та ще й бурмоче (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 73); Почав [Грицько] щось сам собі бурмотати, наче спросоння (Панас Мирний, III, 1954, 65); Мажарин.., ніяковіючи, бурмочучи щось під ніс, вручив Катерині книгу (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 581); Лукія часто й глибоко дихала, бурмотіла.. якісь незрозумілі слова й раптом прокидалася (Олесь Донченко, III, 1956, 20).

SLOVNYK.UA

БУРМОТАТИ, очу, очеш і БУРМОТІТИ, очу, отиш, недок., перех. Говорити невиразно, неясно; бурчати. - Співав мій Шпак, співав. Аж покіль всіх порозганяв, - Ніхто і слухати не хоче, Тікає геть та ще й бурмоче (Гл., Вибр., 1957, 73); Почав [Грицько] щось сам собі бурмотати, наче спросоння (Мирний, III, 1954, 65); Мажарин.., ніяковіючи, бурмочучи щось під ніс, вручив Катерині книгу (Вільде, Сестри.., 1958, 581); Лукія часто й глибоко дихала, бурмотіла.. якісь незрозумілі слова й раптом прокидалася (Донч., III, 1956, 20).


Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. Довідка:YouTube, Довідка:Завантаження та розміщення файлів)

Див. також

(Посилання на сторінки цієї Вікі)

Див. Довідка:Стиль

Джерела та література

Див. Довідка:Стиль

Зовнішні посилання

Див. Довідка:Посилання