Вибуркувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:31, 8 листопада 2021; Videnysenko.im21 (обговорення • внесок)
Ви́буркувати, -кую, -єш, гл. Вымостить камнемъ.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ВИ́БУРКУВАТИ, ую, уєш, док., перех., діал. Вибрукувати.
ВИБРУКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БРУКУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Вимощувати, викладати каменем і т. ін. дорогу. — Чому б не вибрати оте каміння .. і не збити його докупи, вибрукувавши шлях? — майнула химерна думка у Ремо (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 58).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 358. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 357.
