Набаламучувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:07, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Набаламучувати, -чую, -єш, сов. в. набаламутити, -мучу, -тиш, гл. 1) Набалтывать, наболтать (о жидкости). 2) Производить, произвести смуту, безпорядокъ. 3) Наобольщать, насоблазнять многихъ.