Хрумтіти

Хрумтіти, -мчу, -тиш, гл. Хрустѣть. Діди... брали киї і давали Кирилові Турові по плечах. Сили в старих руках було в їх іще доволі, що аж плечі хрумтіли. К. ЧР. 279. Роскуси (горіх), то ядро аж хрумтить. Сим. 200.

Сучасні словники

1. Видавати тріск, хрускіт. Кістки хрумтіли під їх зубами, а я чув передсмертне хрипіння, що жило ще у моїх вухах.

2. Видавати хрускіт при розжовуванні їжі. Млинар почув, що в капусті щось хрумтить.

Хрумтіти на зубах - хрустіти при пережовуванні. Щось засопіло й заплямкало - істота почала їсти. На її зубах хрумтів якийсь овоч - чи то огірок, чи то морква.

Ілюстрації