Тарадайка

Тарадайка, -ки, ж. Легкий двоколісний візок

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ТАРАДА́ЙКА, и, жін. Легкий двоколісний візок. — Чому додому не їздиш? — питають Антося.. — Як мені їздить на чужих? або й на своїй тарадайці? Як пришле мати коляску, то поїду (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 128); — Вам, певне, обридло тіпатися на поштовій тарадайці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 254); Довелося поліцейським тягти обох по тих сходах.., упхати їх до поліцейської тарадайки і кинути в арештантську (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 533).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Тарадайка, -ки, ж. Рід экипажу. Котл. Ен. VI. 33. Їхала Хима з Русалима білою кобилою: тарадайка торкоче, кобила бігти не хоче. Ном. № 11439. Ум. тарадаєчка.

Ілюстрації