Сквапний

Сквапний, -а, -е. 1) = Сквапливий. 2) Падкій. Котл. Ен. IV. 11. О, він сквапний на те, щоб крадене купувати. Волч. у.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СКВА́ПНИЙ, а, е.

1. Те саме, що квапливий. Ті сквапні кроки, що чулись за вікном,.. та мертва й гнітюча тиша, що йшла від багатолюдних камер, віщувала, що наступає останній, судний день... (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 183); Вони спинились, насилу відсапуючи, тримаючись за серця, що скажено калатали після швидкого бігу та сквапного дряпання на гору (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 212); О, він сквапний на те, щоб крадене купувати (Словник Грінченка).

2. діал. Швидкий, спритний. Вона метнулась до шинку, а ми, дожидаючи, знов дивуємо та міркуємо, звідки навернулись ті сквапні молодці, що глушкових коней запопали (Марко Вовчок, VI, 1956, 262).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Сквапний, -а, -е. 1) = сквапливий. 2) Падкій. Котл. Ен. IV. 11. О, він сквапний на те, щоб крадене купувати. Волч. у.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

СКВАПЛИ́ВИЙ, а е.Те саме, що квапли́вий. Суд сквапливий рідко буває справедливий (Номис, 1864, № 7379); Розв’язував [Марусяк] сплутані ноги Марусі, виймав шмату з рота. Рухи були якісь сквапливі. Щось смикало його (Хотк., II, 1966, 250); [Наталя:] Я не хочу [виходити заміж]… мене ніхто не може присилувати… [Золотницький:] Надто вимовна і до суперечності скваплива зробилася! (Гр., II, 1963, 548).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

сквапний — а/, е/. 1) Те саме, що квапливий. 2) діал. Швидкий, спритний …

Український тлумачний словник

Ілюстрації