Мучник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:03, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Мучни́к, -ка, м. 1) Желобокъ, проводящій муку изъ подъ жернова. Шух. І. 104, 146. 2) Ящикъ, въ который падаетъ мука изъ подъ камня. Черниг. у.