ДІАЛЕКТИКА
ДІАЛЕ́КТИКА, и, жін.
1. Всебічне вчення про рух і розвиток, революційний метод пізнання і перетворення світу. Діалектика вимагає всебічного дослідження даного суспільного явища в його розвитку і зведення зовнішнього, позірного до корінних рушійних сил, до розвитку продуктивних сил і до класової боротьби (Ленін, 21, 1950, 185); Діалектика є наука про найбільш загальні закони розвитку не тільки природи і суспільства, але й мислення (Комуніст України, 4, 1960, 27).
2. Процес розвитку, руху чого-небудь. Діалектика дер ж авно-монополі стичного капіталізму така, що замість зміцнення капіталістичної системи, на що розраховує буржуазія, він ще більше загострює суперечності капіталізму, розхитує його до самої основи (Програма КПРС, 1961, 23); — Щось ти мені дуже нагадуєш дворушника якогось: учора агітував на цілий місяць лишитись, а сьогодні... — Діалектика, жінко! Нічого не поробиш (Андрій Головко, I, 1957, 489).
3. заст. Уміння вести суперечку, полеміку, застосовуючи логічні докази.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
