Муцик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:02, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Муцик, -ка, м. 1) = Муц 2. У няньки був біленький цуцик... Не дуже простий родом муцик. Котл. Ен. IV. 43. 2) мн. Муцики. Волоса, зачесанные и завитые на вискахъ. Вх. Лем. 436.