Диркач
Диркач, -ча, м. = Деркач.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДЕРКАЧ 1, -а, чол. Невеликий перелітний птах з жовтувато-бурим оперенням, який відзначається характерним скрипучим криком. Не співає соловейко, Лиш деркач дере, Вмерла вже весна кохана, Жаль мене бере (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 347); Висока трава чіплялася за ноги, скрипів деркач, кумкали жаби, але Сава Петрович нічого цього не помічав (Олесь Донченко, VI, 1957, 175);
- У порівняннях. Брехач — як деркач: усе дерчить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 189). // Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 252.
ДЕРКАЧ 2, -а, чол.
1. Стертий віник. Весела загадка сміється, Що із брехні спекла калач, — Як свіжий — віником він зветься, А як пристаріє — деркач (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 317); Він.. пильно обтрусив старим деркачем великі й довгі, аж за коліно, чоботи й пішов до хати (Григорій Епік, Тв., 1958, 395);
- У порівняннях. Посіклася пишна грива, Мов деркач зробився хвіст (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 62).
2. перен. Про щось обсмикане, обірване. — Треба вже, — заговорив панотець, — набрати для неї додільне платтячко, де ж їй ходити таким деркачем! (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 73); З мерзлої землі вставали деркачі брудного, дорідного, торішнього бур'яну (Іван Ле, Мої листи, 1945, 183).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Диркач, -ча, м. = Деркач.
|| Деркач
- Коростель (птица). Rallus crex. А в очереті та деркач дере, пусти, мати, на юлицю, бо аж плач бере. Лавр. 32.
- Вѣникъ безъ листьевъ, голикъ. Баба вловила, в міх положила, деркачем била. Ном. № 9627.
- Названіе вола тонкаго и высокого, съ подтянутымъ животомъ. КС. 1898. VII. 46.
- Трещетка вѣтряная или ручная для спугиванія птицъ въ огородѣ или саду. Части ручн. деркача: па́льки, карбо́ваний вало́к, фіст. Шух. І. 112, 166, 167.
- Родъ игры съ трещеткой. Ив. 43. Ум. Дерка́чик.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
Деркач лучний (Crex crex) — невеликий птах родини пастушкових.
Свою назву цей птах отримав за гучний крик «дерк-дерк», який видає під час шлюбного періоду, перш за все вночі . Птах, що кричить, витягає шию вперед та час від часу повертає її у різні боки. Цей крик чути досить далеко — до 1 км й більше.
