Квацяти

Ква́цяти, -цяю, -єш, гл. Розмазувати.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КВА́ЦАТИ, аю, аєш і КВА́ЦЯТИ, яю, яєш, недок. 1. перех. і неперех., розм. Розмазувати що-небудь. Ото не їсть, а тільки квацяє (Словник Грінченка); * Образно. Колись він умів гнути чи пригинати добрих майстрів і розумників, а тепер доводилося задовольнятися тим, що їхню славу квацяв дьогтем (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 49).

2. перех. Попадати в когось м'ячем або торкатися когось рукою, граючи в квача, гилку тощо; мазати (у 6 знач.).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Квацяти, -цяю, -єш, гл. Розмазувати. Ото не їсть, а тільки квацяє.

Ілюстрації