Бидлина

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Бидлина, -ни, ж. Единич.: скотина, одна штука скота. См. Товарина, товаряка.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

Бидлина -и, ж. 1. зах. Худоба, худобина. 2. лайл. Груба, вульгарна людина.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Етимологія

Бидлина[1]:

  • запозичення з польської мови;
  • п. bydło «худоба», як і ч. bydlo «прожиток, засоби до існування», слц. bydl’a «худібка, теля», bydlo «житло», вл. нл. bydło «тс.», є похідним від дієслова byti (п. być)
  • «бути», утвореним за допомогою суфікса -dl-, що відповідає укр. -л(пор. укр. били́на, (не)били́ця);
  • первісне значення – «житло, місцеперебування»;
  • бр. бы́дла;

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. Київ, 1907—1909. Т. 1. С. 55.

Зовнішні посилання