Бидлина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:26, 7 листопада 2021; Oskostenko.iff19 (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Грінченка
Бидлина, -ни, ж. Единич.: скотина, одна штука скота. См. Товарина, товаряка.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
Бидлина -и, ж. 1. зах. Худоба, худобина. 2. лайл. Груба, вульгарна людина.
Ілюстрації
|
|
|
|
Етимологія
Бидлина[1]:
- запозичення з польської мови;
- п. bydło «худоба», як і ч. bydlo «прожиток, засоби до існування», слц. bydl’a «худібка, теля», bydlo «житло», вл. нл. bydło «тс.», є похідним від дієслова byti (п. być)
- «бути», утвореним за допомогою суфікса -dl-, що відповідає укр. -л(пор. укр. били́на, (не)били́ця);
- первісне значення – «житло, місцеперебування»;
- бр. бы́дла;
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. Київ, 1907—1909. Т. 1. С. 55.
