Козинець

Козинець, -нця, ж. Болѣзнь колѣнъ переднихъ ногъ лошади, отъ чего эти ноги въ колѣняхъ всегда согнуты. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

Сучасні словники

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Козинець, -нця, ж. Болѣзнь колѣнъ переднихъ ногъ лошади, отъ чего эти ноги въ колѣняхъ всегда согнуты. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

КОЗИ́НЕЦЬ, -нця, ч. Хворобливе викривлення передніх ніг коня (іноді собаки) в колінах. Козинець є ознакою слабості ніг [коня] і пониженої роботоздатності [працездатності] (Конярство, 1957, 15).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Козинець, -нця, ч.

Хворобливе викривлення передніх ніг коня (іноді собаки) в колінах.

Козинець

іменник чоловічого роду

викривлення ніг у коня

Ілюстрації

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Кінь — істота дуже мирна, але вміє за себе постояти. При зіткненні з хижаком кінь пускає в хід копита і зуби. Особливо сміливо кидаються на супротивників косячні (табунові) жеребці. В арсеналі самооборони — лють і сміливість косячних жеребців, що кидаються на хижаків, стійка «каре» в табуні, коли дорослі тварини збивають лошат в купу в центрі кола, а самі стають щільно один до одного задніми ногами назовні. Але частіше коні намагаються просто піти від небезпеки. Їх виручає природна здатність швидко бігати. І дуже багато коней таким чином врятували своїх вершників.

Коня можна привчити до роботи в одному номері з тиграми, ведмедями, левами. Його неважко навчити розумінню та виконанню таких команд, як «Прийми!», «Ходою!», «Риссю!», «Галоп!», «Стій!».