Мусити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:01, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Мусити, -шу, -сиш, гл. 1) Долженствовать, быть должнымъ, вынужденнымъ. Не рада коза торгу, а кури весіллю, та мусять. Ном. № 1075. Просили не хотів, казали мусив. Ном. № 1076. Мусить бути. Должно быть, вѣроятно. Іде шляхом молодиця, мусить бути з прощі. Шевч. 79. Не мусити. Не быть въ состояніи. Полюбила козаченька, не мушу забути. Мет. Ніяк не мусе достати грошей. ХС. IV. 17.
