Колотити
Колоти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Розмішувати що-небудь рідке; мішати, розмішувати, каламутити, баламутити, збурювати, бунтувати, хвилювати. Стась мовчав і тільки колотив ложечкою чай(Н.-Лев.)// Робити каламутним; каламутити. 2) Певним способом виготовляти (про масло). 3)перен. Викликати неспокій, незадоволення, незгоду; підбурювати проти кого-, чого-небудь. [Сидір:] Бачите, не вспів у село увійти, вже й колотить миром (К.-Карий); //Викликати замішання, хвилювання, збентеження. //Трусити від гніву, роздратування. 4) перен. Те саме, що би′ти2.- Не вернусь, милий, не вернусь, друже, Бо ти бив мене, колотив дуже! (Укр.лір.пісні.).
Сучасні словники
1. що і без прям. дод. Розмішувати що-небудь рідке. Приклади 2. Робити каламутним; каламутити. Приклади 3. що. Певним способом виготовляти (про масло); збивати. Приклади 4. що, ким, чим і без дод., перен. Спричиняти неспокій, незадоволення, незгоду; підбурювати проти кого-, чого-небудь. Приклади 5. Виклика́ти замішання, хвилювання, збентеження. Приклади 6. Трусити від гніву, роздратування, хвилювання і т. ін. Приклади 7. безос. Приклади 8. розм. Викликати дрижання, трусити. Приклади 9. безос. Приклади 10. кого, перен., рідко. Те саме, що би́ти 1, 2. Приклади
Синоніми
БАЛАМУ́ТИТИ кого, що, розм. (сіяти неспокій серед людей, підбурювати на заворушення, виступи і т. ін.), КАЛАМУ́ТИТИ розм., КОЛОТИ́ТИкого, що, ким, чим, розм., МУТИ́ТИ розм., ЗАКОЛО́ЧУВАТИ перев. ізсл. спокій, розм. - Док.: збаламу́тити, скаламу́тити, сколоти́ти, заколоти́ти. Чорні круки в сутанах задумали провокувати і баламутити довірливих людей (Л. Дмитерко); Каламутить він людей, підбиває на різні неподобства, щоб ось у .. нашого хазяїна.. млин забрати (А. Шиян); [Сидір:] Ви [писар] ще не знаєте Бурлаки: він нічого не подарує! Бачите, не вспів у село увійти, вже й колотить миром (І. Карпенко-Карий); - Не турбуйтеся, бариня, тепер внесуть [за оренду] до фунтика. То раніш.. Назар.. мутив усіх, а зараз, як зачув про козаків, так немов заціпило (П. Панч); [Мендгел:] Якщо ти наважишся ще раз заколочувати спокій моєї фабрики, - викину (М. Ірчан). - Пор. 1. підбу́рювати.
МІША́ТИ (за допомогою мішалки, ложки і т. ін. перегортати, збовтувати, перемішувати щось), ПЕРЕМІ́ШУВАТИ, КОЛОТИ́ТИ (що-небудь рідке); ПРОМІ́ШУВАТИ (робити щось однорідним, надавати рівномірної густоти чи складу). - Док.: поміша́ти, розміша́ти, переміша́ти, розколоти́ти, проміша́ти. Трохим мішає ложечкою в склянці (П. Колесник); Він хвалив майстрів, що добре розмішують глину (П. Інгульський); Перед сівбою насіння трав і проса добре перемішували (з журналу); Жінка колотила на припічку кулешу (Лесь Мартович).
Іншими мовами
Колотити -( англ.)- batter, fustigate, hammer, knock, knock about, lam ,lambast, lambaste, larrup, lather, pelt, pommel, pound, soap, thunder, thwack, whack, whop
