Хоробний

Хоробний, а, е. Къ болѣзни относящійся.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ХОРО́БНИЙ — той, що стосується хороби; = хоробливий.

ХОРОБЛИ́ВИЙ, а, е, діал. Хворобливий. Яке він [учитель] добро зможе зробити людям? Забутий, загнаний, з вимученим лицем, з боязким хоробливим блиском в очах (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 189); Кесар здригнувся, почувши кроки позад себе. Але це не руські вої [воїни], їх малює тільки хороблива уява кесаря — до нього йшла жона (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 506).

Словник української мови за редакцією Б. Д. Грінченка

ХОРО́БНИЙ, а, е. Къ болѣзни относящійся.

Толковый словарь украинского языка

ХОРО́БНИЙ, а, е, діал. Стос. до хороби.

ХОРО́БА, и, ж., діал. Хвороба.

Лексикон львівський

ХОРО́БА, м., ср. — хвороба; слабість.

— хоро́ба (лайка). Я казав: нумер не вийшов. А може, хороба, злиться, що прийшов новий курінний, і то українець?

Ілюстрації