Молодчик

Моло́дчик, -ка, м. Ум. отъ молодець. Ой добрий молодчик по уличках сам блукає, ой він собі радістьдівку викликає. Чуб. V. 131.

Іменник, істота чоловічого роду. Використовується тільки у чоловічому роді.

Молодчик має декілька відтінків значень 1.Молодчик - чий-небудь поплічник, виконавець чиєїсь волі. 2.Молодчик - людина, зазвичай молодий, небезпечний або підозрілий для оточуючих. 3.Може мати презирливо-зневажливе ставлення: В Іспанії воювали проти іспанського народу іспанські, італійські та німецькі молодчики, але то воював фашизм

Синоніми: юнак, тип, суб'єкт, молодець

Відмінок	Слово
Називний	молодчик
Родовий	молодчика
Давальний	молодчику
Знахідний	молодчика
Орудний	молодчиком
Місцевий	у молодчика, на молодчику
Кличний	молодчику

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Укрлит.org

1. Зменш.-пестл. до молоде́ць Молодчика б сюди молодого… (Мирний, III, 1954, 300)

2.розм. Людина, моральне обличчя якої заслуговує осуду. Вона не вийшла, сказала — недужа. Колісник радів. Видно, молодчики далися узнаки, думав він (Мирний, III, 1954, 295)