Заквітчаний
Заквітчаний, -а, -е. 1) Убраный, украшеный цвѣтами, лентами и пр. Заквітчана дівчина. Дѣвушка съ цвѣтами на головѣ. 2) Заквітчаний вік. Счастливая жизнь. Оттакий, панієчко, наш заквітчаний вік! Г. Барв. 399.
Зміст
Сучасні словники
Онлайн-бібліотека українських словників "ГОРОХ"
ЗАКВІ́ТЧАНИЙ а, е. Дієпр. пас. до заквітча́ти. Вся голова в Василини була кругом заквітчана синіми волошками. (І. Нечуй-Левицький) Зацікавлено оглядала [Ніна] низенькі стіни, оздоблені вишиваними рушниками та заквітчані пучками пахучого зілля. (С. Добровольський) Внизу лежало заквітчане левадками, гаями й садками моє місто Валки. (П. Панч)
// у знач. прикм. Який заквітчався, убрався квітами, зіллям. Дівчата заквітчані з парубками гомонять. (Я. Щоголів) Старші сестри і всі сусідські дівчата, заквітчані й закосичені, швиденько кінчають робити посеред вулиці Купалу [фігуру цього міфологічного персонажа]. (І. Багряний) Заквітчані у зелень береги, посинені вечором далі заплав. (М. Чабанівський)