Муркати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:00, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Му́ркати, -каю, -єш, одн. в. му́ркнути, -ну, -неш, гл. 1) Мурлыкать, мурлыкнуть. Кіт сидить та муркає. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. 2) Бормотать, разъ забормотать. Муркнув щось таке, що й не розбереш, та й пішов.