Зів

Зів, -ву, м. 1) Въ пловучей, на лодкахъ, мельницѣ: пролетъ между двумя лодками для водяной струи, приводящей въ дѣйствіе мельничныя колеса. Вас. 173. 2) мн. зіва и зіви. а) Ротъ. Свої ж слова та їй у зіваНом. № 7029. б) Жабры. в) Въ плугѣ: отверстіе между леміше́м и череслом. Як у плуг у зіви набереться багато трави, як ореш, то плуг погано одвертає скибу. Волч. у. (Лободовск.).

Сучасні словники

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЗІВ, а, ч. 1. Вхід з порожнини рота в глотку. Зондування через ніс роблять хворим, які перебувають в непритомному стані або коли у них є тяжкі захворювання рота і зіва (Заг. догляд за хворими, 1957, 62). 2. діал. Рот. Свої ж слова та їй у зіва! (Номис, 1864, № 7029); // Зябра (у риб). Помаленьку вона (щука) рознімає свою пащеку і випускає воду зівами (Фр., III, 1950, 331).

Ілюстрації

x140px