Шняга
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:59, 6 листопада 2021; Amzavalniuk.uk19 (обговорення • внесок)
Шняга, -ги, ж. Жаба. Вх. Пч. II. 16. Шняга-1)масовий невеликий товар (товари), ширвжиток 2)щось неприємне, погане, небажане або не варте уваги
Зміст
Сучасні словники
Онлайн-портал української мови та культури "СЛОВНИК.UA"
ШНЯГА, -и, ж.
1. зах. Жаба.
2. заст. Дрібний неоподатковуваний товар.
// Будь-яка дрібна річ.
Відмінок | Однина | Множина |
---|---|---|
Називний | шняга | шняги |
Родовий | шняги | шняг |
Давальний | шнязі | шнягам |
Знахідний | шнягу | шняг |
Орудний | шнягою | шнягами |
Місцевий | на/у шнязі | на/у шнягах |
Кличний | шняго | шняги |
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
1. Те саме, що нісенітниця, дрібничка, непотрібна річ, невдача. Та якась шняга трапилася, тож настрій у мене поганий.
2. Молодіжний сленг. Маленька річ, дрібничка, барахло. Він подарував мені якусь шнягу, я навіть не знаю, що з нею робити.
// у знач. Корисного пристрою.
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
Слово набуло поширення у контексті вживання кримінального жаргону. Шняга — просторічне слово, яке прижилося у світських колах з тюремного арго. Детальніше...