Безличний

Безличний, а, е. Безстыжій, неприличный. Шейк.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БЕЗЛИ́ЧНИЙ, а, е, діал. Безсоромний, безстидний. [Матрона (соромливо закриваючись):] Матрона варвара цілує! Ганьба! ..[Патрицій:] А чоловік стоїть і — хоч би слово! Безлична секта... (Леся Українка, 11, 1951, 539); Нагнічений і злобний погляд ще раз прошив водяві, безличні очі (Яків Качура, II, 1958, 330).

Словник української мови за редакцією Б. Д. Грінченка

БЕЗЛИ́ЧНИЙ, а, е. Безстыжій, неприличный. Шейк

Лексикон львівський

БЕЗЛИ́ЧНИЙ — безсоромний, нахабний = безвстидний

Словник чужослів Павла Штепи

БЕЗЛИ́ЧНИЙ — безсоромний, брехливий, злочинний, лиходійний, ниций, падлючий, підлий, підступний, безсовісний, ординарний, грубий.

Ілюстрації