Добування
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:04, 5 листопада 2021; Nohorda.uk19 (обговорення • внесок)
Добува́ння, -ня, с. 1) Добываніе, пріобрѣтеніе. Піти на добування. Чорном. 2) Доживаніе, дожитіе до срока.
Зміст
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДОБУВА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням добувати і добуватися 3. Ватаг занятий був добуванням живого вогню (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 318); Долини річок Інгульця, Саксагані й Жовтої вкрилися.. картерами для добування руди (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 306); Син.. критикував допотопні методи добування металу в епоху звільненої атомної енергії (Юрій Яновський, II, 1954, 108).
▲ Добування кореня, мат. — знаходження кореня якого-небудь числа. Дія, з допомогою якої відшукують корінь, називається добуванням кореня (Кисельов, Алгебра, I, 1956, 107).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 327.