Натякання

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:30, 5 листопада 2021; Mskukshyna.uk19 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Натяка́ння, ню, с. Намекъ, намеканіе.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НАТЯКА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням натякати. Синявіну здалося іронічним оте натякання на сполучення [з конторою] (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 174).

— Те саме, що натяк. Тепер їй здалося, що в Гордієвих словах ховаються якісь натякання (Борис Грінченко, II, 1963, 123).

Словник української мови за редакцією Б. Д. Грінченка

НАТЯКА́ННЯ, ня, сер. Намекъ, намеканіе.

Орфографічний словник української мови (2005)

НАТЯКА́ННЯ — іменник середнього роду.

Ілюстрації

Натяк1.jpg Натяк2.jpg

Медіа

Цікаві факти

Газета ЮЕЙ про натяки

Чому чоловіки не розуміють натяків?

Логіка проти емоцій. Це брехня. Склад розуму жінок ні краплі не відрізняється від чоловічого. Єдина проблема — недоліки виховання і небажання чоловіків думати у стосунках. Розуміння натякання природньо властиве всім розумним людям.

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Натякати

Натяк