Натякання
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:25, 5 листопада 2021; Mskukshyna.uk19 (обговорення • внесок)
Натяка́ння, ню, с. Намекъ, намеканіе.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НАТЯКА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням натякати. Синявіну здалося іронічним оте натякання на сполучення [з конторою] (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 174).
— Те саме, що натяк. Тепер їй здалося, що в Гордієвих словах ховаються якісь натякання (Борис Грінченко, II, 1963, 123).
Словник української мови за редакцією Б. Д. Грінченка
НАТЯКА́ННЯ, ня, сер. Намекъ, намеканіе.
Орфографічний словник української мови (2005)
НАТЯКА́ННЯ — іменник середнього роду.
Ілюстрації
| x140px | x140px |
Медіа
Цікаві факти
Газета ЮЕЙ про натяки
Чому чоловіки не розуміють натяків?
Логіка проти емоцій. Це брехня. Склад розуму жінок ні краплі не відрізняється від чоловічого. Єдина проблема — недоліки виховання і небажання чоловіків думати у стосунках. Розуміння натякання природньо властиве всім розумним людям.
