Журбота

Журбота, -ти, ж. - Те саме, що журба.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЖУРБО́ТА, в, жін., розм. Коло ліжка [хворої] сидить мся мати з журботою своєю; а подаль од ліжка Павлютиха процвітає, червоновида.., поважна (Марко Вовчок, VI, 1956, 221).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Журба або поганий настрій. Нехай спить, нехай лежить, та нехай не встане, нехай твоя бідна головонька од журботи одстане. Чуб. V. 624.

Ілюстрації