Риштування

Риштува́ння, -ня, с. 1) Лѣса. Почали риштування робить, щоб то до наймита добраться. Ном. № 3603. 2) Постройка лѣсовъ.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РИШТО́ВАННЯ, РИШТУВА́ННЯ, я, сер. 1. буд. Тимчасове дерев'яне або трубчасте обладнання, що встановлюється біля стін споруди під час її відбудови, ремонту, реставрації і т. ін. Люди приставляли до стін риштовання (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 36); Високий, ніби багатоповерховий будинок у риштованнях, стояв корпус майбутнього лінкора (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 95); Дерев'яне риштовання, яке щільно обліплювало стіни, здавалось кліткою, одягненою на будинок (Олесь Донченко, VI, 1957, 311); Він бував у Панорамі ще тоді, як її відбудовували, і потім, коли вже натягували полотна і ціла бригада художників малювала, повзаючи на стальних риштуваннях під високим склепінням (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 286); Цілий день вона носила цеглу і так налазилася по риштуваннях, що не могла триматися на ногах і спотикалася, як п'яна (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 73); * Образно. Роман [О. Копиленка] «Народжується місто».. — правдива книга про сміливих, самовідданих людей, які на риштованнях першої п'ятирічки показували зразки трудового героїзму (Історія української літератури, II, 1956, 136). 2. Тимчасовий дощаний настил на підвищенні; поміст. На майдані перед замком вкопували риштовання задля огневих штук (Олекса Стороженко, I, 1957, 370). 3. Тимчасове пристосування для підтримування чого-небудь у певному положенні. — Як же там на війні? — Погано, Тимку... Людей убивають... А мене ось... — і Федот показав очима на біле риштування, на якому лежала загіпсована рука (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 348). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 547.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Риштування, -ня, с. 1) Лѣса. Почали риштування робить, щоб то до наймита добраться. Ном. № 3603. 2) Постройка лѣсовъ.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

РИШТУВА́ННЯ див. ришто́вання. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 547. Риштування, ня, с. 1) Лѣса. Почали риштування робить, щоб то до наймита добраться. Ном. № 3603. 2) Постройка лѣсовъ. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 18.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

риштовання риштува́ння, -я, с. 1) буд.Тимчасове дерев'яне або трубчасте обладнання, що встановлюється біля стін споруди під час її відбудови, ремонту, реставрації і т. ін. 2) Тимчасовий дощаний настил на підвищенні; поміст. 3) Тимчасове пристосування для підтримування чого-небудь у певному положенні.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Ілюстрації