Лудан
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:26, 5 листопада 2021; Yimarchuk.iff20 (обговорення • внесок)
Лудан, -на, м. Родъ блестящей матеріи. Лупили два косяка лудану. (Марковичъ, Закр.); также кафтанъ, сшитый изъ этой матеріи или расшитый золотомъ. (К. ЧР. 425). Будуть куми у жупанах, побратими у луданах, сусідоньки в кармазині, а ти, мати, в сірячині. Грип. ІІІ. 381. Дома у Січі ходять у семряжках да в кажанках,... а тут жупани на їх будуть лудани, штани із дорогої саєти. К. ЧР. 85. З під лудану червону китайку виймає. АД. І. №; 35.
БЛИСКУЧА ТКАНИНА
Словник Грінченка 2021 року
і сучасність підрозділ
Історико-філософський факультет
