Мужицтво
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:56, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Мужицтво, -ва. 1) Крестьянство. Він, ще оженившись, послухав жінки, од мужицтва одстав і збивався трошки на купецький лад. Кв. II. 196. 2) соб. Мужики. А найбільш преться того мужицтва. К. ЧР. 332. 3) Мужичество, грубыя привычки, замашки.
