Сцілення

Сціле́ння, сціли́ти, сцілющий, сціляти. См. Зцілення и пр.

Академічний тлумачний словник української мови

Сцілення, сціли́ти, сцілющий, сціляти. См. Зцілення и пр.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 238.

http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D1%86%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F

Словник синонімів

ВИЛІКО́ВУВАТИ (лікуючи, позбавляти когось хвороби, робити здоровим), ОЗДОРОВЛЯ́ТИ, ОЗДОРО́ВЛЮВАТИ, ЗЦІЛЯ́ТИрідко,ЗЛІ́ЧУВАТИрідко,ЦІЛИ́ТИрозм. рідко,ВИХО́ДЖУВАТИрозм.,ВІДХО́ДЖУВАТИрозм.; ВИГО́ЮВАТИ (перев. про рану, виразку тощо). - Док.: ви́лікувати, ви́лічити, оздорови́ти, зціли́ти, злічи́ти, ви́ходити, відходи́ти, відвола́тирозм.відволо́датизаст.ви́гоїти. - Щоб вилікувати хворобу, треба дійти її причини (І. Франко); Регулярні заняття фізичними вправами й гартування організму оздоровляють його (з журналу); Відходжували, зціляли Катрусю лікарі в Дубно (Ю. Мельничук); Як добре слово треба нам у радості і в горі. Як зогріває і цілить воно в такі хвилини (П. Дорошенко); - Вона, Денисе Івановичу,.. виходжувала навіть таких, які однією ногою в могилі стояли (М. Стельмах); Бабусю Настю поховали І ледве-ледве одволали Трохима діда (Т. Шевченко); - Прісько, моя голубко, визволяй нас із біди! Одволодай мою дитину єдину (Ганна Барвінок). - Пор. лікува́ти.

Словник української мови

Також див. Зцілення

ЗЦІ́ЛЕННЯ, я, сер. Дія за значенням зцілити і зцілитися. Невидиме рентгенівське проміння успішно служить не тільки для діагностики хвороби, а й для терапії, зцілення людини від недуг (Наука і життя, 3, 1961, 43); Горленко підвівся з ліжка і, тримаючи руку на перев'язці, рушив у неділю до костьолу «подякувати пану Єзусові за зцілення» (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 270).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 736.

Ілюстрації

Медіа Джерела та література