Мужик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:56, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Мужик, -ка, м. 1) Простолюдинъ, мужикъ. До панів пан, а до мужиків мужик. Ном. № 5879. 2) Мужъ. Жінкаголубочка пече млинці з полубочка, а мужик, щоб здоров, більш муки намолов. Ном. № 12359. Ум. Мужичо́к. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. Нп. Ув. Мужичище. А той мужичище взявся за бочище. Чуб. V. 686.
