Мудрий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:55, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Мудрий, -а, -е. 1) Мудрый, умный. Чому чорт мудрий? Бо старий. Посл. Мудрий поляк по шкоді. 2) Мудреный, замысловатый. Невелика штучка, та мудра. Чуб. І. 268. Нагиналась, виправлялась, взявшися у боки, голубцями личкувала дегде мудрі скоки. Мкр. Н. 29. 3) Хорошій по своимъ качествамъ: красивый, вкусный и пр. Росчесав кудрі, росчесав мудрі, і сам до милої пішов. Чуб. V. 370. Мудре дерево. Шух. І. 88. Мудрого борщу наварила.
