Тверезити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:38, 4 листопада 2021; Yahalych.uk20 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Тверези́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Отрезвлять.


Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ТВЕРЕЗИТИ, ежу, езиш, недок. 1. перех. Робити когось тверезим після сп'яніння; протвережувати. 2. перех. і неперех., перен. Повертати здатність тверезо мислити, діяти, сприймати що-небудь. По обличчі в Мартинка потекли патьоки роси, охолоджували і тверезили юну голову (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 302). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 50.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка=

Тверезити, -жу́, -зи́ш, гл. Отрезвлять.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ТВЕРЕЗИ́ТИ, ежу́, ези́ш, недок. 1. перех. Робити когось тверезим після сп’яніння; протвережувати. 2. перех. і неперех,, перен. Повертати здатність тверезо мислити, діяти, сприймати що-небудь. По обличчі в Мартинка потекли патьоки роси, охолоджували і тверезили юну голову (Ле, Хмельницький, І, 1957, 302). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 50. Тверезити, жу́, зи́ш, гл. Отрезвлять. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 251.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

-ежу́, -ези́ш, недок. 1) перех. Робити когось тверезим після сп'яніння; протвережувати. 2) перех. і неперех., перен. Повертати здатність тверезо мислити, діяти, сприймати що-небудь.

Ілюстрації

Тверезити 1.jpg Тверезити 2.jpg Тверезити 3.jpg

Медіа